дрібниця

дрібниця
-і, ж.
1) Щось дрібне, незначне, таке, що не має істотного значення. || перев. мн. Деталі, подробиці. || у знач. присудк. сл. Не варте уваги, не має істотного значення. Розмінюватися на дрібниці.
2) Предмет невеликого розміру і другорядного значення.
3) тільки мн., діал. Дрібушки (див. дрібушки I 1)).

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "дрібниця" в других словарях:

  • безсрібниця — іменник жіночого роду, істота рідко …   Орфографічний словник української мови

  • зарібниця — іменник жіночого роду, істота діал …   Орфографічний словник української мови

  • кукібниця — іменник жіночого роду, істота дбайливиця діал …   Орфографічний словник української мови

  • нахлібниця — іменник жіночого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • некукібниця — іменник жіночого роду, істота недбайлива жінка діал …   Орфографічний словник української мови

  • одноосібниця — іменник жіночого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • хлібниця — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • безсрібниця — і. Жін. до безсрібник …   Український тлумачний словник

  • жалібниця — і, ж. 1) заст. Жін. до жалібник. || фольк. Епітет люблячої матері, сестри, взагалі співчутливої жінки. 2) заст. Медична сестра …   Український тлумачний словник

  • зарібниця — і, діал. Жін. до зарібник …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»